11. 12. 2017
04071 м. Київ, а/с 110
тел/факс (044) 207-12-58
тел.моб   (066) 346-08-46
home1 search contacts

«Ми захищатимемо право дітей з нацменшин на оволодіння як державною мовою, так і рідною», – Лілія Гриневич на зустрічі з Генсеком Ради Європи

smaller text tool iconmedium text tool iconlarger text tool icon

Перші етапи, потрібні для якісної імплементації статті 7 Закону «Про освіту», вже зроблено – Уряд заклав кошти на підвищення кваліфікації вчителів шкіл нацменшин, а також розроблено глосарії для двомовного навчання. Про це розповіла Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич на зустрічі з Генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом.

«Стаття 7 Закону «Про освіту» була викладена саме в такій редакції тому, що ми отримали документальні свідчення про дискримінацію дітей зі шкіл нацменшин. Два роки тому ми зробили обов’язковим ЗНО з української мови для всіх дітей, що закінчують школи, а не лише для тих, які планують вступати у ВНЗ, як було раніше. І ми отримали драматичні результати. 55% дітей, що навчаються у школах з румунською мовою навчання, та більше 62% дітей зі шкіл з угорською мовою навчання провалили екзамен з української мови (не подолали поріг склав/не склав). Тобто ці діти мають лише два вибори: залишитися в своєму населеному пункті без освіти або виїхати в іншу країну», – пояснила Міністр.

Вона також звернула увагу на те, що в усіх базових європейських документах зазначена важливість державної мови для розбудови суспільної згоди.

«Я хочу підкреслити, що навіть у наших зобов’язаннях перед представниками меншин та у європейських документах вказано, що навчання мовою нацменшин не може здійснюватися шкодячи вивченню державної мови, адже знання офіційної мови є «фактором соціальної згуртованості та інтеграції». Зараз наше пріоритетне завдання – дати рівний доступ до оволодіння українською мовою усім громадянам України, незалежно від їхньої національної належності чи території проживання. Отримати роботу, вищу освіту, мати можливість бути мобільним у межах України – все це можливо тільки якщо людина якісно оволодіє державною мовою», – повідомила Лілія Гриневич.

Вона наголосила, що важкість вивчення української для румунської та угорської меншин пояснюється ще й тим, що ці мови належать до іншої мовної групи.

«Для підвищення якості навчання та плавного переходу на вивчення предметів українською ми плануємо впровадити нові педагогічні методи та інструменти. Зокрема, двомовне навчання – коли термінологія на уроці дається одразу двома мовами: українською та мовою меншини. Важливим є також підвищення кваліфікації вчителів зі шкіл нацменшин та вироблення правильного підходу до вивчення української – з огляду на те, до якої мовної групи належить материнська мова дитини. Ми вже заклали гроші для підвищення кваліфікації вчителів та розробили глосарії для двомовного навчання. У нас вже є експериментальні школи, у яких впроваджуються підходи, представлені у статті 7 та мною зараз. І наші дані свідчать, що оволодіння державною росте разом із кількістю предметів, що викладаються цією мовою. Ми налаштовані захищати право дітей, що належать до національних меншин, на вільне володіння як державною мовою, так і рідною», – зазначила Міністр.

Вона уточнила, що положення прийнятого базового Закону «Про освіту» будуть деталізуватися у профільних законах та постановах КМУ.

«Я розумію і приймаю сказані вами аргументи, вони правильні. Однак мушу зауважити, що для нас це дуже чутливе питання. Потрібно розуміти, що питання мови та прав меншин – це потенційно конфліктні питання, які впливають на стабільність Європи. Таким чином, якщо ми не турбуємося про права меншин на користування їхньою мовою – це завжди конфлікт. І тому ми мусимо відкрито розглянути по суті зміст цього закону. Важливо, щоб діти з нацменшин не були повністю позбавлені права навчатися власною мовою, потрібно обговорювати пропорції, в яких це здійснюватиметься», – пояснив Турбйорн Ягланд.

Також Генеральний секретар згадав про проблему дотримання прав на навчання власною мовою нацменшин у Грузії.

«Ми прагнемо, щоб пропорції навчання визначалися в результаті двосторонніх консультацій з представниками меншин з різних регіонів. Бо, наприклад, одна ситуація – це наш регіон Берегове, де 75% випускників школи не складають українську мову і де створене так зване мовне гетто, в якому діти не мають зовсім мовної практики українською. У таких регіонах кількість предметів, що вивчається українською, має бути більшою, аби діти мали бодай якусь реальну практику державної мови. Зовсім інші переговори для регіонів, де існує українське мовне середовище і де, відповідно, діти зі шкіл нацменшин краще здають ЗНО. Зараз ми займаємося підготовкою нового Закону «Про загальну середню освіту». У ньому будуть уточнені відповідні положення. Їх ми теж готові обговорювати з нашими нацменшинами. Також ми будемо раді отримати консультації з цього питання з вашого боку», – поінформувала Лілія Гриневич.

Генсек також уточнив ставлення української сторони до реакції угорців на ст7 Закону «Про освіту».

«Ми дуже стурбовані тим, що угорська сторона є джерелом дуже багатьох міфів та неправдивої інформації про цей Закон. Наприклад, вони озвучили інформацію, що ми закриємо усі школи нацменшин. Це неправда. Жодна з цих шкіл не буде закрита. Потім з’явилася інформація про закриття факультетів державних університетів, які працюють зараз за чинним Законом «Про вищу освіту». Насправді, для них Законом «Про освіту» в частині мови нічого не змінюється. Ще один міф – про звільнення вчителів. Очевидно, що це також не відповідає дійсності», – відповіла Міністр.

Лілія Гриневич розповіла й про інші зміни, передбачені Законом «Про освіту», та наголосила, що документ «вводить Україну в європейський освітній простір».

Міністр також провела ще дві зустрічі – з освітніми експертами Ради Європи та брифінг для представників держав-членів Ради Європи, держав-спостерігачів та експертів Секретаріату РЄ.

Експерти РЄ дуже позитивно оцінили реформу освіти, запропоновану в Законі, а брифінг пройшов в умовах дружнього та партнерського обміну думками.

Нагадуємо, що раніше Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд підтримав рішення віддати на вивчення Венеціанській комісії новий Закон «Про освіту» та зазначив, що європейські меншини мають вільно володіти державною мовою країни, де вони мешкають.

 


Newer news items:
Older news items:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Останні новини

Курси валют

 

 

Календар

< квітня 2013 >
П В С Ч П С Н
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30